Мінеральна, напівсинтетична, повністю синтетична

Кожна моторна олива складається з двох частин

Готова моторна олива - це базова олива плюс пакет присадок. Базова олива становить найбільшу частку й визначає текучість, температурну стабільність і втрати від випаровування. Пакет присадок дає все те, чого базова олива не вміє: мийні та диспергувальні присадки утримують сажу й відкладення в завислому стані, протизносні присадки утворюють захисний шар у високонавантажених місцях, антиоксиданти гальмують старіння, а модифікатори індексу в'язкості забезпечують роботу всесезонної оливи в усьому діапазоні температур. Тому дві оливи з однаковою базою можуть поводитися зовсім по-різному.

Групи базових олив

• Групи I і II - мінеральні базові оливи, отримані безпосередньо з переробки нафти та очищені різною мірою.
• Група III утворюється гідрокрекінгом. У результаті виходить дуже чиста, термічно стабільна олива, яку в Європі дозволено називати повністю синтетичною, хоча вона походить із нафти.
• Група IV - поліальфаолефіни, тобто справжні синтезовані в лабораторії молекули з особливо хорошими низькотемпературними властивостями.
• Група V об'єднує все решту, насамперед естери, які як домішка забезпечують адгезію та стійкість до старіння.

Це пояснює й те, чому дві повністю синтетичні оливи можуть дуже відрізнятися в ціні: олива на базі групи III і олива з високою часткою PAO та естерів мають однакову назву, але це не той самий продукт.

Мінеральна олива: де їй місце сьогодні

Суто мінеральні моторні оливи для легкових автомобілів стали винятком. На холоді вони густіші, сильніше випаровуються і швидше старіють. Їхнє місце - у старіших двигунах із простими вимогами, у вантажівках і сільгосптехніці з односезонними оливами, в олдтаймерах, матеріали яких розраховані на оливи того часу, і скрізь, де оливу міняють із короткими інтервалами. Двигун, виробник якого вимагає сучасного допуску, такою оливою заправлений некоректно.

Напівсинтетична: суміш

Напівсинтетичні оливи поєднують мінеральну базову оливу із синтетичною часткою. Яка саме ця частка, жоден стандарт не визначає, що робить термін непридатним як показник якості. Типово ці оливи трапляються в класі 10W-40, де десятиліттями були стандартною заправкою для автомобілів із середнім пробігом. Для двигунів, допуск яких виконується оливою 10W-40, це й досі солідний вибір; доступні продукти зібрані в розділі 10W-40.

Повністю синтетична: чому вона потрібна сучасним двигунам

Низькі класи в'язкості на кшталт 0W-20 або 5W-30 неможливо розумно виготовити на мінеральній базі: олива мала б містити стільки модифікаторів індексу в'язкості, що під навантаженням зсуву швидко втрачала б густину. Додайте турбокомпресори з високою температурою підшипників, системи старт-стоп із численними пусками та інтервали заміни, яких мінеральна олива не витримує. Повністю синтетичні оливи на холоді швидше доходять до точок змащення, у спеку залишаються стабільнішими і менше випаровуються, що знижує витрату оливи. Найбільший вибір - у розділі 5W-30.

Перехід на старіших двигунах

Перехід із мінеральної оливи на синтетичну технічно не критичний, якщо допуск виробника й далі виконується. На практиці варто зважити на два моменти. По-перше, синтетична олива може розчинити відкладення, які в сильно зашламованому двигуні досі герметизували нещільне місце; подальший витік оливи тоді спричинений не новою оливою, а раніше був просто прихований. По-друге, густіша олива не замінює ремонту: хто при високій витраті оливи переходить на клас вище, маскує симптом і ризикує, що в сучасних двигунах гідравлічні системи на кшталт регулятора фаз газорозподілу працюватимуть поза розрахунковими межами.

Що вирішує в підсумку

Порядок при купівлі завжди той самий: спочатку приписаний виробником допуск, потім клас в'язкості, потім марка і ціна. Терміни на лицьовому боці каністри стоять у самому кінці, бо вони не стандартизовані. Як читати дані на зворотному боці, пояснює стаття Як читати допуски виробників і специфікації; яка олива має допуск для Вашого автомобіля, покаже підбір оливи.